Українські добровольці — символ героїзму, патріотизму та відваги
14 березня Україна відзначає День українського добровольця — свято мужності, героїзму, самовідданості захисників, які першими стали на захист країни. У найважчі часи історії на нашій землі рішучі та відважні люди завжди добровільно брали до рук зброю й ставали на захист Батьківщини.
Дату 14 березня обрано не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України. Внесок добровольчих формувань у захист незалежності України на початку російсько-української війни важко переоцінити. Саме завдяки добровольцям — їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму — у 2014 році вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію та врятувати Українську державність від загибелі. На сході України добровольчі формування брали участь в оборонних і наступальних операціях. Так, під час оборони Донецького аеропорту разом зі спецпризначенцями 3-го окремого полку, бійцями 79, 80, 81, 95-ї окремих аеромобільних, 93-ї та 72-ї окремих механізованих бригад, 1-ї окремої танкової бригади, 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 91-го окремого полку, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійцями полку Дніпро-1 брали участь і бійці Добровольчого українського корпусу (ДУК), батальйону ОУН та інші. Загалом у боях 2014-2015 років російсько-української війни на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур. Українські добровольці стали гордістю українського народу та водночас головним болем кремля.
24 лютого 2022 року Росія розпочала широкомасштабне військове вторгнення на територію України. Країна-агресор із перших днів почала завдавати ударів по цивільному населенню та інфраструктурі. Відповіддю став масштабний добровольчий рух України. З перших годин вторгнення сотні тисяч українців за покликом серця стали на захист Батьківщини, вступаючи до лав Збройних Сил України та територіальної оборони. Десятки тисяч для цього повернулися з-за кордону. Серед тих, хто добровільно взяв у руки зброю, — люди різних професій та спеціальностей. Багато з них ніколи не були пов'язані зі ЗСУ, та у відповідь на дії кремля вони об'єдналися для захисту Батьківщини, своїх домівок та рідних. Щоденні тренування та прагнення стати професійними військовими загартували їх, зробивши справжніми воїнами, готовими боротися з окупантом до остаточної перемоги. До українців, які з власної волі зголосилися захищати свою державу, доєдналися іноземці, щоб спільно боротися за мир і демократію у Європі та всьому світі.
Українські добровольці завдяки мужності, патріотизму та невичерпній любові до Батьківщини стали гордістю нашого народу. Схиляємо у скорботі голови в пам'ять про тих сміливців, які полягли на полі бою й не повернулися до рідних домівок, до своїх батьків, матерів, коханих та дітей. Герої не вмирають! Їхній подвиг назавжди у наших серцях.
Нині, коли наша країна переживає найбільше випробування у своїй новітній історії, добровольцем став увесь Український народ: йдучи до центрів комплектування та поповнюючи підрозділи Збройних Сил України; вступаючи до територіальної оборони; всіляко допомагаючи захисникам і готуючись стати до їхніх лав завтра. Саме готовність стати на захист рідної землі є вирішальною запорукою нашої перемоги, збереження власної держави та української нації. Подвиг українського народу — це не тільки звільнення власної землі від окупантів й можливість побудувати сучасну європейську державу, а й захист усього демократичного світу від тиранії та диктатури за збереження права кожної людини жити вільно на власній землі.
Вічна пам'ять героям, які полягли за свободу!
Честь і слава мужнім воїнам-добровольцям!
